Українська лісотипологічна школа – жива матриця екосистеми
Студенти 31Л і 41Л груп разом із викладачкою Ніною Дуленко відвідали гостьову лекцію доцента кафедри екології та охорони здоров’я Західноукраїнського національного університету Олександра Бондаря.
Передусім спікер запропонував розглядати ліс як єдину екосистему – нерозривну єдність насаджень, клімату та ґрунту. Надавши інформацію про еволюцію української лісотипологічної школи, розгорнуто розповів про її особливості.
Зокрема, йшлося про таксономічну ієрархію, трофотопи (хімічна родючість ґрунтів і гігротопи (режим зволоження ґрунту).
Частину часу лектор приділив едафічній сітці Алексєєва-Погребняка, підкресливши, що ліси не є статичними й під впливом макроклімату їх склад еволюціонує від Сходу до Заходу. Окремо виділив Карпатську аномалію: зі зміною висоти температура падає, а кількість опадів зростає, повністю трансформуючи гігротопи та типи лісу.
Чимало уваги приділили розподілу кількості типів лісу в контексті адміністративних областей України. Тут пан Олександр зазначив, що лісова типологія – це наукова основа планування, проєктування і реалізації всіх систем лісогосподарських заходів.
Серед іншого обговорили й кліматичну кризу: зсув екологічний ареалів (відступ ялини, експансія бука, підняття верхньої межі лісу).
Насамкінець лектор підняв тему інтеграції українських напрацювань з європейськими стандартами й підсумував: українська лісівничо-екологічна типологія – це не просто класифікація, а динамічний інструмент для читання природи та збереження лісових екосистем.
Ніна Дуленко й завідувачка відділення будівництва ГАФК СНАУ Тетяна Бєлікова подякували Олександру Бондарю за чергову зустріч зі здобувачами освіти, наголосивши, що його матеріали завжди цікаві й корисні.
