Від теорії до перших паростків
Члени гуртка «Садиба й Сад» ВСП «Глухівський агротехнічний фаховий коледж СНАУ» впорядкували ягідники на території лабораторії плодоовочівництва. Майбутні агрономи висадили пристовбурову суницю, підв’язали аґрус і смородину, обрізали ожину. Таким чином студенти І та ІІ курсів під керівництвом досвідченого викладача Ганни Мелути перетворили знання на реальні результати, підтвердивши, що для здобувачів освіти сучасна агрономія – це не лише теорія, а й щоденна практична магія взаємодії з землею та рослинами. Робота гуртка побудована на глибокому зануренні в технологічні процеси. Для першокурсників – це час знайомства з основами: підготовкою насіннєвого матеріалу та вивченням біологічних особливостей культур, а для здобувачів другого курсу – перехід до складніших завдань: тонкощів догляду за рослинами, – говорить Ганна Мелута. – Як керівник я акцентую увагу не лише на технологічних аспектах, а й на вихованні любові до обраної професії. Робота в команді дозволяє студентам різних курсів обмінюватися досвідом: старші допомагають новачкам, формуючи професійну спільноту вже в стінах коледжу. Агрономія – це мистецтво терпіння та точності. Наші гуртківці вчаться відчувати ритм природи й розуміти потреби кожної рослини.
Розвінчуючи фінансові міфи
У Глухівському агротехнічному фаховому коледжі СНАУ відбулася гостьова лекція для студентів 11Ф групи за участі експерта з фінансової грамотності. Спікеркою заходу стала тренер фінансової гри «Життєвий капітал», представниця партнерської мережі команди АТЛАНТИ» страхової компанії ТАС Лайф, фінансовий експерт і співзасновниця проєкту «Фінансова кухня» Ольга Тютюнникова. До того ж вона займається страхуванням нон-лайф і допомагає людям будувати надійний фінансовий захист через убезпечення життя. Разом із завідувачкою відділення економіки та інформаційних технологій Вітою Суглобовою студенти занурились у тему фінансового захисту й усвідомленого управління коштами. Основною частиною зустрічі стало розвінчання ТОП-10 найпоширеніших міфів про страхування життя. Учасники обговорили, чому саме слово «страхування» часто викликає упередження та як підсвідомі страхи заважають приймати важливі рішення. Через цікаві життєві приклади, порівняння та інтерактивні вправи пані Ольга пояснила: страхування – це не про страх, а про впевненість, захист і турботу про майбутнє. Також під час заняття студенти дізналися, що фінансовий захист доступний кожному, незалежно від віку чи доходу, а починати формувати власну фінансову «подушку» варто якомога раніше. Особливий інтерес викликали реальні кейси, які показали, як навіть невеликі щоденні витрати можуть перетворитися на вагомий фінансовий ресурс у майбутньому. Зацікавленість студентів у цій темі підтвердила, що молодь готова змінювати підхід до особистих фінансів і вже сьогодні будувати надійний фундамент своєї фінансової безпеки, – підкреслила Ольга Тютюнникова. – Проведення таких заходів вкотре доводить: сучасна освіта – це не лише теорія, а й практичні знання, які допомагають впевнено орієнтуватись у реальному житті.
Практичні кейси, готові до використання
Викладачі та студенти ОПП «Агрономія» ГАФК СНАУ взяли участь у вебінарі «Ґрунтознавство в плодівництві: аналіз ґрунту, основні принципи внесення добрив та налаштування відповідної техніки». Захід відбувався в рамках реалізації німецько-українського проєкту «Німецько-український фаховий діалог зі сталого розвитку плодоовочевого сектору «DUALOG». Виконавчий директор Компетентного центру із садівництва регіону Бодензее (ФРН) Манфред Бюхеле свій виступ почав із основ живлення рослин у плодівництві. Передусім тут ішлося про удобрення відповідно до потреб з акцентом на користі й ризиках. Говорячи про фактори впливу на ефективність удобрення, спікер наголосив, що визначальним є не кількість внесених поживних речовин, а їх фактична доступність для плодового дерева, яка залежить від взаємодії між ними (антагонізм/синергізм). Пан Манфред визначив п’ять фаз забезпечення поживними речовинами: гострий і прихований дефіцити, оптимальне живлення, надлишкове споживання, токсичність (шкідливий надлишок) і кожній дав розлогу характеристику. Також присутні отримали детальну класифікацію поживних речовин у живленні рослин. Окремо розглянули закон мінімуму Лібіха, згідно з яким загальний ріст завжди визначається тим елементом, якого найменше. Далі лектор конкретизував потреби в кожній із трьох основних категорій поживних речовин: макроелементи (азот, фосфор, калій); мікроелементи (залізо, цинк, бор тощо); вода та світло. Для ілюстрації симптомів їх дефіциту були використані відповідні фотографії. Серед іншого йшлося про залежність доступності поживних речовин від значення рН ґрунту; норми внесення добрив (кг/га) для кісточкових та зерняткових плодових культур залежно від врожайності; обов’язкові та рекомендовані аналізи ґрунту в плодівництві; відмінності між методами аналізу ґрунту в Німеччині та Україні; рекомендовані показники аналізу листя у плодівництві в липні/серпні. Окремий блок презентації Манфред Бюхеле присвятив фертигації – внесенню повністю розчинних мінеральних добрив за допомогою крапельного зрошення та листовому внесенню мікроелементів. Також розглянули основи органічного удобрення у плодівництві; значення родючості ґрунту; налаштування розкидачів добрив. Ми вкотре отримали дуже цінну інформацію, яка допоможе нам зробити підготовку майбутніх агрономів більш якісною, – говорить завідувач відділення агроінженерії ГАФК СНАУ Вячеслав Чалий. – Це практичні кейси, які можна одразу брати й використовувати. Дякуємо нашим німецьким партнерам і колегам із НМЦ ВФПО за таку можливість.
Високе наукове визнання
Викладачу відділення агроінженерії ГАФК СНАУ Дмитру Петраченку присвоїли вчене звання старшого дослідника зі спеціальності G11 - Машинобудування. Відповідне рішення затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 28 квітня 2026 року № 694. Щиро вітаємо Дмитра Олександровича з цією знаковою подією.
Майбутнє нашого агропромислового комплексу – в надійних руках професіоналів
Здобувачі освіти відділення агроінженерії Глухівського агротехнічного фахового коледжу СНАУ гідно виступили на «Іграх заводів» від UGEN. Масштабний всеукраїнський проєкт «Ігри заводів» від UGEN – це унікальний формат, де студенти мають змогу зазирнути за лаштунки сучасного виробництва й вирішити реальні кейси від провідних роботодавців нашої країни. Студент 11МБп групи Ігор Аксенко здобув 2 місце у кейс-чемпіонаті від Kernel, 3 місце у кейс-чемпіонаті від МХП і посів 12 місце у загальному рейтингу проєкту. Віталій Лахно (21МБп) виборов 2 місце у кейс-чемпіонаті від МХП і посів 14 місце у загальному рейтингу. Вадим Володський (11МБп) цілеспрямовано пройшов квізи, посівши 21 місце у рейтингу успішного завершення. Завжди наголошую на важливості практичного досвіду та співпраці з лідерами аграрного ринку. І цього разу наші студенти кинули виклик завданням від таких гігантів, як МХП та Kernel, пройшовши шлях від профільного квізу до онлайн-пітчингу власних рішень перед представниками компаній, – говорить завідувач відділення агроінженерії ГАФК СНАУ Вячеслав Чалий. – Пишаюся наполегливістю наших здобувачів освіти, їх креативністю та вмінням працювати в команді над складними виробничими проблемами в режимі реального часу. Вони доводять, що майбутнє нашого агропромислового комплексу – в надійних руках професіоналів!
Єдність навколо спільної культури
Керівник гуртка з художньої обробки деревини ГАФК СНАУ Євген Кулик узяв участь у ярмарку Національного музею народної архітектури та побуту України. Відвідувачі весняного ярмарку в музеї просто неба 2026 не просто знайомилися з виробами майстрів, а й розпитували про техніки створення та бралися плести з лози, ліпити з глини, вишивати, розписувати, вирізати з дерева. Це був не просто торговий майданчик, а простір живого досвіду, де традиція передається з рук до рук, – ділиться враженнями Євген Кулик. – Національний музей народної архітектури та побуту України вкотре об’єднав зацікавлених навколо спільної культури. У рамках заходу також відбулася лекція в шинку із с. Бабанка, присвячена ярмаркам старосвітської України.
Пам’ятаємо минуле заради майбутнього
Напередодні Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні для студентів груп 21Е та 22Е відбулася кураторська година. Куратор Ірина Прохода через паралелі минулого та сьогодення допомогла молоді переосмислити ціну свободи. Використовуючи інтерактивну презентацію, документальні відеоматеріали та щиру розповідь, вона запропонувала не просто суху історичну довідку, а глибоке занурення в контекст подій, що змінили світ. Під час кураторської години обговорили важливість синхронізації України з європейською традицією. Студенти дізналися про технічні нюанси підписання Акту про беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини о 23:01 за центральноєвропейським часом. Відзначаючи перемогу саме 8 травня, Україна повертає собі справжню історію, відмежовуючись від радянських ідеологічних нашарувань і підкреслюючи єдність із вільним світом. Особливу увагу приділили ролі українців у глобальному конфлікті. Студенти обговорили символ червоного маку, що прийшов із вірша «У полях Фландрії» – квітки, що проростає крізь метал і бетон на місці пролитої крові. Ми – перше покоління після 1945 року, яке точно розуміє почуття своїх прадідів. Ми знаємо ціну волонтерського збору, запах гару та безцінність повідомлення «Живий», – говорить Ірина Прохода. – Хочеться, щоб день 8 травня став для студентів своєрідним містком між минулим і сьогоденням; моментом усвідомлення, що мир – не природний стан речей, а крихкий дар, який Україна захищає і сьогодні. Нинішня молодь знає про війну не з підручників. Сирена повітряної тривоги, сповіщення у смартфоні та карта укриттів стали частиною буденності. Саме тому порівняння з травневим вечором 81-річної давнини відгукується в серцях здобувачів освіти особливо гостро. Сьогодні ми не просто вивчаємо минуле – ми беремо з нього силу, щоб будувати майбутнє, у якому мир буде не подарунком, а нашою спільною здобутою цінністю. Пам’ятаємо минуле – заради майбутнього! Завершуючи захід, студенти й куратор вшанували хвилиною мовчання всіх, хто віддав життя за свободу тоді й виборює її сьогодні.
Майбутнім вступникам – про основу формування майбутнього громадянина
У Глухівському агротехнічному фаховому коледжі СНАУ відбулося знайомство слухачів підготовчих курсів із цикловою комісією суспільних дисциплін. Викладачі ознайомили школярів із тим, що об’єднує всі спеціальності закладу – основою формування майбутнього громадянина. Під час зустрічі учні також дізналися про структуру предметів суспільно-гуманітарного циклу. Сергій Антонов акцентував увагу на важливості дотримання активної громадської позиції, адже це запорука стабільного життя та гарна можливість захищати свої права. Також викладач наголосив, що це важливі навички для майбутніх працівників з будь-якої спеціальності. Світлана Назаренко довела до відома майбутніх абітурієнтів цікаві факти про формування ГАФК СНАУ.
Про актуальне – з колегами
Завідувачі відділень Глухівського агротехнічного фахового коледжу СНАУ взяли участь у профільному засіданні обласного методичного об’єднання. Під час зустрічі розглянули низку актуальних питань. Так, директор Центру ветеранського розвитку Олег Туляков надав інформацію про навчання ветеранів. Доцентка кафедри ТМВІ СумДУ Анна Нешта зосередилася на використанні антиплагіатних програм. Завідувачка відділення МФК СумДУ Юлія Ананченко говорила про роль стейкхолдерів у розвитку освітньо-професійних програм. Спілкування з колегами – завжди корисне, – говорить завідувач відділення агроінженерії Вячеслав Чалий. – Це допомагає тримати руку на пульсі, бути в курсі подій, залучати досвід інших.
У фокусі – якість освіти
Представники ГАФК СНАУ взяли участь у круглому столі «Технології і методики подолання освітніх втрат студентів аграрних коледжів». Захід для науковців, педагогічних працівників, методистів, керівників закладів фахової передвищої освіти, представників органів управління освітою та роботодавців організували: відділ фахової передвищої освіти ІПО НАПН України та Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти. Під час засідання обговорили проблеми освітніх втрат здобувачів у закладах фахової передвищої освіти, наявних внаслідок розривів звичного перебігу освітнього процесу; підходи до їх виявлення, вимірювання й аналізу; практики компенсації та подолання втрат (навчальних, виховних, психологічних). Також ішлося про шляхи підвищення якості професійної підготовки фахівців в умовах сучасних викликів, посилення практикоорієнтованості навчання та вдосконалення методичного забезпечення освітнього процесу. Головна дискусія розгорнулася навколо результатів пілотного проєкту, в рамках якого студенти аграрних коледжів проходили тестування для визначення освітніх втрат і розривів. На думку представників Державної служби якості освіти, визнання існування проблем уже є першим кроком для їх вирішення. Ті коледжі, які на старті проєкту виявили прогалини, вже змогли адаптуватися й вирівняти ситуацію, тепер тримаючи постійний фокус на якості освіти. Під час обговорення учасники поділилися власним досвідом моніторингу освітніх втрат і їх подолання. Йшлося про необхідність психологічної підтримки не лише здобувачів освіти, а й викладачів; мотиваційні чинники; залучення до освітнього процесу практиків й успішних випускників; доречність контролю навчальних досягнень на всіх етапах; повернення до об’єктивного оцінювання. Заступник директора з навчальної роботи ГАФК СНАУ Михайло Кліндух подякував колегам за інформацію, а Державній службі якості освіти і НМЦ ВФПО – за проведення тестування, яке дає можливість вчасно зреагувати на виклики воєнного часу. Звісно, освітні втрати є, особливо в закладах, які працюють у прикордонні, – говорить Михайло Михайлович. – Такі моніторинги мотивують і здобувачів освіти, і викладацький склад, що тягне за собою покращення якості освіти. Саме тому ми беремо участь у зовнішньому тестуванні, а не обмежуємося внутрішнім моніторингом знань.